Асиметрія
Вуха відстоять від голови по-різному або мають різну форму завитка.
Обговорити випадок Ускладнення після отопластики бувають ранні — гематома чи інфекція в перші дні — і пізні: вухо асиметричне, знову відстовбурчилось, притиснуте надто сильно, видно шви чи грубий рубець. Пізні деформації виправляють повторною операцією, коли тканини загоїлися.
КОНЦЕПТУАЛЬНА ВІЗУАЛІЗАЦІЯОтопластика — операція, яка притискає відстовбурчені вуха до голови. Зазвичай вона безпечна, і більшість людей задоволені результатом. Але іноді результат не той: одне вухо відрізняється від другого, відстовбурченість повертається або, навпаки, вухо притиснуте так сильно, що виглядає неприродно.
Лікарі ділять ускладнення на ранні — у перші 14 днів після операції — і пізні. До ранніх належать гематома, кровотеча, інфекція, омертвіння шкіри чи розходження рани. До пізніх — шви, що прорізаються крізь шкіру, рубці, підвищена чутливість, асиметрія й незадовільний вигляд. Повторну операцію здебільшого роблять саме через пізні.
Розрізняють недостатню корекцію — вухо знову відстовбурчилось — і надмірну, коли вухо притиснуте занадто. Надмірна корекція — складніша проблема: бракує шкіри за вухом, а хрящ буває стійко пошкоджений, тож відновлювати доводиться і те, й інше.
Отопластику часто роблять у юному віці, і невдалий результат може погіршити якість життя. Тому важливо не лише виправити форму, а й зрозуміти, чому вона змінилася.
Це загальна інформація. Що підійде саме вам, лікар скаже після огляду.
Перші тижні після отопластики вуха болять, німіють, навколо них синці — це очікувано. Про деформацію говорять, коли форма не та вже після загоєння.
Вуха відстоять від голови по-різному або мають різну форму завитка.
Відстовбурченість повернулася повністю чи частково — рецидив або недостатня корекція.
Вухо «прилипло» до голови; іноді середина притиснута сильніше за верх і низ — так зване телефонне вухо.
Під шкірою за вухом намацуються нитки, або вузлик вийшов назовні крізь шкіру.
На хрящі видно різкі складки, кути чи нерівності — бувають після методик, де хрящ надрізають чи стоншують.
Рубець за вухом товстий, піднятий, свербить або росте за межі розрізу.
Келоїд вушної раковиниХірург спершу з’ясовує, як саме зробили першу операцію: від цього залежить, що можна виправити і як.
Вухо знову відходить від голови. У дослідженні 705 дітей повторну операцію через рецидив мали 1,3%; на думку авторів, рецидив залежить від досвіду хірурга.
Нитки, що тримають хрящ, проступають крізь тонку шкіру за вухом. У серії 142 пацієнтів шви промацувалися чи були видні у 9,1%, прорізалися у 6,3%.
Вухо притиснуте занадто: бракує шкіри за вухом, а хрящ буває стійко пошкоджений.
Методики, де хрящ надрізають чи стоншують, можуть залишити незворотну деформацію; шовні методи вважають безпечнішими.
Кров під оболонкою хряща порушує його живлення: без лікування можливі інфекція, омертвіння хряща і стійка деформація вуха.
Деякі люди схильні до грубих рубців. У дослідженні 705 дітей гіпертрофічні рубці мали 2,2%, і всім їм знадобилася повторна операція.
Деформація після отопластики, яка вже загоїлася, — планова ситуація: невідкладної допомоги вона не потребує. Але в перші дні й тижні після операції зрідка бувають гематома чи інфекція хряща. Їх лікують одразу, не чекаючи загоєння, бо без лікування хрящ може деформуватися.
Негайно — до хірурга, який оперував, а якщо не вдається — у приймальне відділення: після операції біль у вусі чи навколо нього сильний і наростає, вухо набрякло чи стало напруженим. Того ж дня: до хірурга, який оперував, а якщо це неможливо — до будь-якого хірурга, якщо під пов’язкою кровить, вухо почервоніло й гаряче, з рани тече гній, розійшлися шви, піднялася температура або з’явилися будь-які інші несподівані симптоми. Найближчими днями: якщо шов проступив чи вийшов крізь шкіру за вухом, — покажіться хірургу. Планово: асиметрія, знову відстовбурчене чи надто притиснуте вухо, гребені хряща, грубий рубець — їх оцінюють, коли спаде набряк і стабілізується рубець; показатися лікарю можна й раніше.
Коли й де робили операцію, якою методикою, чи були гематома, інфекція, повторні втручання; що саме вас не влаштовує. Візьміть виписку, якщо вона є.
Хірург порівнює вуха між собою: відстань від голови, форму складок і завитка, стан шкіри й рубця за вухом.
Чи цілий хрящ, чи є злами, гребені, чи промацуються шви; чи вистачає шкіри за вухом.
Для планування повторної операції й порівняння.
Повторну операцію планують під конкретну деформацію: спершу з’ясовують, що саме не так і як було зроблено першу операцію, а тоді обирають техніку. Іноді поєднують кілька прийомів.
Ранні ускладнення лікують одразу.
Метод — під конкретну деформацію.
Наслідки невдалої отопластики в Інституті хірургії доктора Валіхновського виправляють у напрямі «Вирощуємо вухо» — тому самому, де відновлюють вушну раковину після травм і при мікротії. Повторну операцію планують, коли спаде набряк і стабілізується рубець після попередньої.
Пластичний хірург, кандидат медичних наук, засновник Інституту хірургії доктора Валіхновського.
Короткі відповіді. Що підходить саме вам, лікар скаже на консультації.
Коли спаде набряк і стабілізується рубець після попередньої операції. Точні терміни хірург визначає на огляді. Ранні ускладнення — гематому чи інфекцію — лікують одразу.
Перші тижні вуха болять і німіють — це очікувано. Якщо ж біль сильний і наростає чи вухо набрякло й стало напруженим — негайно зверніться до хірурга, який оперував, а якщо не вдається — у приймальне відділення. Якщо вухо почервоніло, під пов’язкою кровить чи піднялася температура — до хірурга того ж дня.
Це рецидив або недостатня корекція. У метааналізі 14 досліджень хрящозберігальної отопластики рецидив чи повторна операція були найчастішим ускладненням. Їх виправляють повторним моделюванням хряща задніми швами.
Так, але це складніше, ніж недостатня корекція: бракує шкіри за вухом і буває пошкоджений хрящ, тож відновлюють обидва — шкіру трансплантатом чи клаптем, хрящ фрагментом із раковини чи ребра.
Промацана нитка — пізнє ускладнення, а не невідкладний стан. Але якщо шов вийшов крізь шкіру, покажіться хірургу найближчими днями. Такий шов видаляють, а нові шви за потреби закривають клаптем.
Так. Хірург спершу з’ясовує, як саме зробили першу операцію, тож візьміть виписку, якщо вона є, і фото вух до операції. Що реально виправити у вашому випадку, лікар скаже після огляду.
Такий ризик не можна виключити: рецидив — одне з найчастіших ускладнень отопластики загалом. Тому план будують під причину деформації, а після операції виконують рекомендації хірурга щодо пов’язки й захисту вуха.
Цифри на сторінці — з цих джерел.
Надішліть фото обох вух. Лікар скаже, що спричинило деформацію і як її можна виправити.
Залиште контакти й коротко опишіть ситуацію. Координатор зв’яжеться з вами, щоб узгодити наступний крок.