Хірургія вогнепальних поранень відновлює тканини, кістки, судини й нерви після кульових, осколкових і мінно-вибухових поранень.
Реконструкція вогнепальних та мінно-вибухових поранень у сучасній хірургії — це багатоетапна концепція, яка зазнала фундаментальних змін за останні роки, зокрема завдяки досвіду українських військових та цивільних медиків. Вогнепальна рана принципово відрізняється від звичайної: вона має зону первинного некрозу (зруйновані тканини) та зону вторинного некрозу (комоції) — тканини навколо каналу, які спершу виглядають живими, але через удар і тимчасову пульсуючу порожнину частина з них може відмерти протягом наступних днів.
До хірурга звертаються зі свіжою раною, а також коли рана не гоїться, лишився дефект тканин чи кістки, в тілі є уламки, а рубці обмежують рух або болять.
Це загальний опис напряму. Конкретні показання, метод і очікуваний результат лікар визначає індивідуально після консультації та необхідних обстежень.