Обговорити випадок Пластика рубців, контрактур і втрачених тканин після опіків обличчя, шиї, кистей і тіла. Лікування плануємо поетапно: спершу повертаємо рух і функцію, потім працюємо над виглядом.
FIG. 10 / КОНЦЕПТУАЛЬНА ВІЗУАЛІЗАЦІЯЦя сторінка — про наслідки опіків, що вже загоїлися. Свіжий опік лікують у травмпункті або опіковому відділенні.
Охолоджуйте опік прохолодною проточною водою 20 хвилин. Зніміть прикраси й одяг, якщо вони не прилипли до шкіри. Накрийте опік харчовою плівкою. Не прикладайте лід і не наносьте олію чи креми.
Дитині до 5 років, вагітній, людині понад 60 років чи з цукровим діабетом — до лікаря того ж дня навіть при невеликому опіку.
Реконструкція післяопікових дефектів — найскладніший етап відновлення після опіку.
Вона спрямована на усунення анатомічних порушень: дефіциту тканин, втрати фрагментів тіла (вушних раковин, кінчиків пальців), грубих деформацій обличчя та стійких контрактур суглобів.
До пластичного хірурга звертаються, коли рана вже загоїлася, а рубець (шрам) тягне, свербить, тріскається, обмежує рух, не дає закрити око чи широко відкрити рот або змінює обличчя й тіло так, що це заважає жити. Реконструкцію роблять і через багато років після опіку.
Це загальний опис напряму. Конкретні показання, метод і очікуваний результат лікар визначає індивідуально після консультації та необхідних обстежень.
Потягніть повзунок. Відкритий анатомічний шар означає пошкоджені тканини, золото — виконану реконструкцію.
Художній образ напряму, а не фото пацієнта.
ПОШКОДЖЕННЯРЕКОНСТРУКЦІЯ
FIG. 10.2 / КАРТА ВІДНОВЛЕННЯ
Оберіть ділянку на фігурі або в списку — побачите, що там буває після опіку і як це лікують.
Ділянки шкіри голови без волосся після опіку. Великі ділянки закривають за допомогою експандера: розтягують сусідню шкіру з волоссям і переміщують на місце рубця. Невеликі — висікають або пересаджують волосся.
Виворіт повік (ектропіон), звуження рота, рубці носа й губ, утрата частини вушної раковини. Ектропіон оперують раніше за інші рубці, бо він загрожує оку. Шкіру на обличчі замінюють цілими естетичними ділянками, щоб шви лягали по природних межах.
Рубець тягне підборіддя до грудей і не дає підняти голову. Рубцевий тяж висікають, нестачу шкіри закривають трансплантатом або клаптем; після операції шию якийсь час фіксують у правильному положенні.
Рука не піднімається повністю або не розгинається в лікті. Найчастіше — Z-пластика та місцеві клапті, при великому дефіциті шкіри — трансплантат. Потім шини й реабілітація.
Великі гіпертрофічні рубці, що стягують шкіру й сверблять. Спершу консервативне лікування: компресія, силікон, ін’єкції. Далі — висічення частинами, експандери, пересадка шкіри або дермальні матриці.
Пальці не розгинаються, утрачені кінчики пальців, рубці на долоні. Z-пластика, повношаровий трансплантат, місцеві або вільні клапті; після операції — шини й заняття з реабілітологом.
Контрактура коліна, рубці стопи, нестабільний рубець, що тріскається. Розсічення тяжів, місцеві клапті й трансплантати; нестабільний рубець висікають і закривають повноцінними тканинами.
Шість станів, з якими приходять найчастіше. У кожного — окрема сторінка з докладною відповіддю.
Товсті, червоні рубці, що сверблять. Гіпертрофічний лишається в межах рани, келоїд виходить за них.
Спершу консервативно: силікон, компресійний одяг, ін’єкції, лазер. Операцію розглядають, коли рубець на це не відповідає або обмежує рух. Келоїди після самого лише висічення часто повертаються, тому їх лікують комбіновано.
Рубець стягує шкіру й не дає повністю розігнути шию, пальці, лікоть, коліно чи підняти руку.
Рубцевий тяж розсікають або висікають, а нестачу шкіри закривають місцевими клаптями (Z-пластика та її варіанти), шкірним трансплантатом або клаптем. Після операції потрібні шини й реабілітація, інакше контрактура може повернутися. Кисть і стопу відновлюють у напрямі «Відновлення кисті та стопи».
Виворіт повік (ектропіон), звуження рота (мікростома), рубцеві деформації носа, губ і підборіддя, стягнута шия.
Ектропіон загрожує оку, тому його оперують раніше, не чекаючи, поки дозріють інші рубці. На обличчі шкіру замінюють цілими естетичними ділянками, а не латками, щоб шви лягали по природних межах і складках.
Вушна раковина, крило чи кінчик носа, кінчики пальців.
Вухо відновлюють на каркасі з власного реберного хряща або на імплантаті, ніс — клаптями сусідніх тканин, пальці — місцевими чи вільними клаптями.
Ділянки на голові, де після опіку не росте волосся.
Великі ділянки найчастіше закривають за допомогою експандера: розтягують сусідню шкіру з волоссям і переміщують її на місце рубця. Невеликі — висікають або пересаджують волосся.
Рубець, який постійно тріскається, мокне чи вкривається ранками, що не гояться.
Таку ділянку обов’язково показують лікарю: у старих опікових рубцях зрідка розвивається рак шкіри (виразка Марджолена). Нестабільний рубець висікають і закривають повноцінними тканинами.
Сучасна пластична хірургія вирішує ці завдання за допомогою передових біоінженерних рішень, мікрохірургії та технологій тривимірного моделювання.
З них починається більшість реконструкцій. Складніші технології підключають, коли їх недостатньо.
| Метод | Коли підходить |
|---|---|
| Висічення рубця | вузькі рубці, які можна зшити без натягу |
| Z-пластика і місцеві клапті | рубцеві тяжі через суглоб, контрактури, зміщені повіки й губи |
| Пересадка шкіри (аутодермопластика) | великі площі без оголених сухожиль і кісток; розщеплений або повношаровий трансплантат |
| Ліпофілінг | втягнуті рубці, нестача об’єму м’яких тканин |
| Лазер | поверхня, колір і жорсткість рубця, свербіж; часто разом з операцією |
Коли дефект зачіпає глибокі структури (м’язи, сухожилля, нерви), стандартна пересадка шкіри неефективна. Застосовують складні хірургічні методи.
Сучасні технології дозволяють практично «вирощувати» або створювати індивідуальні каркаси для заміщення втрачених об’ємів.
Три підходи, з яких складається більшість реконструкцій після опіків. Золотим позначено тканину, якою відновлюють дефект.
Розщеплений трансплантат бере епідерміс і частину дерми: ним закривають великі площі, а донорське місце гоїться саме. Повношаровий бере всю дерму: менше стягується після загоєння, тому його частіше беруть для обличчя й кисті, а донорське місце зашивають.
Нижній шар матриці — каркас, у який проростають судини й формується нова дерма; верхній силіконовий захищає рану. Коли судини проросли, силікон знімають і кладуть тонкий шкірний трансплантат.
Під здорову шкіру поруч із рубцем ставлять силіконовий балон і тижнями поступово наповнюють. На другому етапі рубець висікають, а розтягнуту шкіру переміщують на його місце — колір, товщина й волосся збігаються з сусідньою ділянкою.
Схеми спрощені й не в масштабі.
Опік лікують у травмпункті або опіковому відділенні. Пластичного хірурга можна залучити вже на цьому етапі, щоб заздалегідь спланувати реконструкцію.
Рубець поступово світлішає, стає м’якшим і пласкішим. У цей час носять компресійний одяг, використовують силікон і займаються з реабілітологом: це зменшує обсяг майбутніх операцій.
Якщо рубець не дає закрити око, відкрити рот, розігнути шию чи пальці або заважає росту дитини, оперують раніше, не чекаючи дозрівання: такі проблеми з часом лише посилюються.
Після дозрівання рубців — поетапні операції: спершу те, що обмежує рух і функцію, потім вигляд. Між етапами зазвичай минає кілька місяців.
Терміни залежать від обсягу операції; точний план лікар складає індивідуально.
Від однієї доби до кількох днів; після мікрохірургічних пересадок — довше, з контролем кровотоку в клапті. Шви зазвичай знімають через 7–14 днів.
Після операцій на контрактурах суглоб фіксують шиною, а на рубці кілька місяців носять компресійний одяг, щоб шкіра не стягнулася знову.
Лікувальна фізкультура — частина лікування, а не доповнення: без неї контрактура може повернутися.
Його поступово наповнюють на прийомах, зазвичай раз на тиждень, протягом кількох тижнів чи місяців. Потім — друга операція, під час якої розтягнуту шкіру переміщують на місце рубця.
Рубець змінюється місяцями: повний ефект лікування може проявитися лише приблизно через 18 місяців.
Вартість операції лікар називає після огляду. Вона залежить від:
Ви описуєте запит і, якщо вони є, надаєте результати попередніх обстежень та лікування.
Лікар з’ясовує клінічну ситуацію, функціональні потреби та можливі обмеження.
Команда обговорює доцільні наступні кроки, послідовність етапів і питання відновлення.
До клініки приїжджають з усієї України й з інших країн. Надішліть фото й виписки — лікар попередньо оцінить випадок дистанційно і скаже, з чим їхати на консультацію.
Коли стався опік і як його лікували?
Що заважає найбільше: рух, біль, свербіж чи вигляд?
Які операції вже були після опіку?
Чи є фото й виписки з опікового відділення?
Які у вас хронічні хвороби й ліки?
Чого ви чекаєте від операції?
Короткі відповіді. Що підходить саме вам, лікар скаже на консультації.
Планову реконструкцію зазвичай роблять після дозрівання рубців — орієнтовно через рік і пізніше. Раніше оперують, якщо рубець обмежує рух, не дає закрити око чи відкрити рот або заважає росту дитини.
Ні. Будь-яка операція залишає рубець. Мета реконструкції — зробити його тоншим, м’якшим і менш помітним, перенести шов у природні складки, а головне — повернути рух і функцію.
Залежить від площі й глибини ураження. Невеликий рубець часто виправляють за одну операцію; наслідки великих опіків зазвичай лікують у кілька етапів із перервами в кілька місяців.
Лазер покращує поверхню, колір і м’якість рубця та зменшує свербіж. Стягування шкіри й контрактуру він не усуває — для цього потрібна операція. Часто ці методи поєднують.
З тіла самого пацієнта — найчастіше зі стегна, сідниці, живота або з-за вуха. Ділянку обирають за кольором і товщиною шкіри. Донорське місце загоюється, але теж залишає слід.
Так. Рубці в дітей можуть заважати росту, тому їх регулярно оглядають, а оперують іноді раніше, ніж дорослих. Деякі операції в міру росту доводиться повторювати.
Ні. Давні рубці можна оперувати будь-коли, якщо дозволяє загальний стан здоров’я. Обов’язково покажіться лікарю, якщо старий рубець почав тріскатися, мокнути або на ньому з’явилася рана, що не гоїться.
Перша допомога — за рекомендаціями NHS. Решта — рецензовані огляди про методи, описані на сторінці.
Почніть із консультації. Команда допоможе визначити, які питання та матеріали потрібні для оцінки.