Обговорити випадок Відновлюємо вушну раковину при мікротії й анотії, після травм, опіків і видалення пухлин, а також виправляємо наслідки невдалої отопластики.
FIG. 04 / КОНЦЕПТУАЛЬНА ВІЗУАЛІЗАЦІЯРеконструкція вушної раковини — операції, які створюють нове вухо або відновлюють втрачену частину за формою здорового.
Реконструкція вушної раковини — одна з найскладніших галузей пластичної та реконструктивної хірургії. Вона вимагає відтворення унікальної тривимірної архітектури вуха при дефектах, спричинених травмами, опіками, онкологічними резекціями або вродженими аномаліями розвитку, такими як мікротія (недорозвинення вуха) та анотія (повна його відсутність).
Звертаються батьки дітей із мікротією, дорослі після травм, укусів і опіків, а також ті, кому попередня отопластика дала деформацію.
Це загальний опис напряму. Конкретні показання, метод і очікуваний результат лікар визначає індивідуально після консультації та необхідних обстежень.
Чотири ситуації, з якими приходять найчастіше.
Вушна раковина недорозвинена чи відсутня від народження.
Каркас вуха моделюють із реберного хряща дитини (зазвичай з 6–10 років, у 2 етапи і більше) або з імплантату (з 3–4 років, часто за 1 етап). Слух перевіряє ЛОР-лікар: при мікротії часто недорозвинений і слуховий хід.
Після травми, укусу, опіку чи видалення пухлини.
Невеликі дефекти закривають місцевими клаптями й хрящем, великі — каркасом із реберного хряща під шкірою чи фасцією, як при мікротії.
Після важких опіків чи променевої терапії власних тканин бракує.
Альтернатива — силіконовий протез вуха на титанових імплантатах у кістці черепа.
Після операції вухо притиснуте надто сильно, асиметричне, з гострими гребенями чи рубцями.
Повторну операцію планують, коли спаде набряк і стабілізується рубець. Хрящ перемоделюють, за потреби підсилюють або закривають клаптем. Методи — у розділі 04.
Сучасна хірургія використовує два принципово різні матеріали для опорного каркаса вуха, а також цифрові технології.
Метод заснований на використанні власних живих тканин пацієнта, зазвичай за модифікованими методиками Брента (Brent) або Нагати (Nagata).
Альтернативний напрямок, де замість реберного хряща використовується штучний імплантат.
Ранні ускладнення — гематома, інфекція, некроз шкіри — в огляді 20 досліджень траплялися у 0–8,4% випадків (крім двох досліджень із вищими цифрами). Повторну операцію частіше роблять через пізні: вухо знову відстовбурчилось, нитки прорізались, вухо притиснуте надто сильно.
Ранні ускладнення лікують одразу, не чекаючи, поки загоїться.
Хірург спершу з'ясовує, що саме не так і як було зроблено першу операцію, а тоді обирає техніку.
Золотим позначено каркас, з якого формують вухо.
З хряща кількох ребер хірург вирізає основу й обідок і зшиває їх у тривимірний каркас за шаблоном здорового вуха.
Спершу каркас вміщують під шкіру скроневої ділянки. Через 6–12 місяців вухо відводять від голови, формують завушну складку й закривають задню поверхню.
Штучний каркас обгортають тонким шаром фасції скроні на власних судинах — вона живить шкіру над імплантатом. Зверху кладуть шкірний трансплантат.
Схеми спрощені й не в масштабі.
Коли хряща ребер достатньо для каркаса, а розмір вуха здорового боку наближається до дорослого.
Раніше, без забору ребер, але з ризиком прорізування імплантату.
Коли рани загоїлися й рубці дозріли; план залежить від стану шкіри навколо.
Коли спаде набряк і стабілізується рубець після попередньої операції.
Терміни залежать від методу; план складають індивідуально.
Перші дні — захисна пов'язка, контроль шкіри над каркасом.
Після забору хряща ребер — біль у ділянці рубця кілька тижнів. Можлива також деформація грудної клітки в ділянці забору; ризик зменшує збереження охрястя ребер.
Кілька місяців уникають тиску на вухо й контактних видів спорту.
Між першим і другим етапом — 6–12 місяців, контрольні огляди.
Вартість залежить від методу, кількості етапів і днів у стаціонарі; хірург називає її після огляду.
Ви описуєте запит і, якщо вони є, надаєте результати попередніх обстежень та лікування.
Лікар з’ясовує клінічну ситуацію, функціональні потреби та можливі обмеження.
Команда обговорює доцільні наступні кроки, послідовність етапів і питання відновлення.
Пацієнти приїжджають з усієї України й з-за кордону. Надішліть фото вух і виписки для попередньої оцінки.
Скільки років пацієнту, який зріст і вага?
Чи перевіряли слух?
Чи були операції на вусі?
Чи є фото обох вух?
Короткі відповіді. Що підходить саме вам, лікар скаже на консультації.
З власного реберного хряща — зазвичай з 6–10 років, коли хряща достатньо. З імплантату — раніше, з 3–4 років.
Власний хрящ рідше оголюється й інфікується та може рости з дитиною, але потребує забору ребер (можлива деформація грудної клітки) і двох етапів чи більше. Імплантат — раніше й часто за один етап, але з ризиком прорізування й видалення. Вибір обговорюють індивідуально.
Ні, реконструкція відновлює форму вуха. Слух оцінює й лікує ЛОР-лікар окремо.
Поки що лише в клінічних дослідженнях. У звичайній практиці вухо моделюють із реберного хряща чи імплантату.
Коли спаде набряк і стабілізується рубець після попередньої операції; терміни хірург визначає на огляді.
Метааналізи й дослідження про методи, описані на сторінці.
Почніть із консультації. Команда допоможе визначити, які питання та матеріали потрібні для оцінки.