Біль
Біль навколо щелепи, біля вуха й у скроні, гірший під час жування.
Обговорити випадок Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) — біль у щелепі й перед вухом, клацання та обмежене відкривання рота. Зазвичай вона несерйозна й часто минає сама; лікують її передусім без операції, а до хірургії доходять, лише коли інші методи не допомогли.
КОНЦЕПТУАЛЬНА ВІЗУАЛІЗАЦІЯСкронево-нижньощелепні суглоби з’єднують нижню щелепу з черепом просто перед вухами; між кістками в кожному лежить хрящовий диск. Дисфункція — збірна назва кількох станів: болять жувальні м’язи чи сам суглоб, щелепа клацає, рот відкривається не повністю.
Частина проблем пов’язана з м’язами, частина — із самим суглобом, наприклад зі зміщенням диска. Від цього залежить, що допоможе, тому спершу лікар з’ясовує, що саме болить.
Дисфункція зазвичай несерйозна й часто минає сама. Зміщений диск, що клацає, здебільшого — стабільний стан, який не болить і лишається на все життя. Лише в невеликої частини людей диск перестає ставати на місце, і лише зрідка це супроводжується болем та обмеженим відкриванням рота; ці прояви мають тенденцію зменшуватися й часто минають за кілька місяців.
Це загальна інформація. Що підійде саме вам, лікар скаже після огляду.
У метааналізі 27 досліджень серед ознак частіше за інші траплялися біль у м’язах (37,2%) і клацання (29,8%), рідше — біль у самому суглобі (16,8%), найрідше — обмежене відкривання чи заклинювання (8,1%). Біль може посилюватися під час жування й у стресі.
Біль навколо щелепи, біля вуха й у скроні, гірший під час жування.
Клацання, хрускіт або скрип у суглобі, коли рухаєте щелепою.
Не вдається відкрити рот повністю, або щелепа заклинює під час відкривання.
Біль у скронях, який може заважати спати.
Якщо щелепа вискочила вперед і рот застиг відкритим, — це вже вивих.
Вивих щелепиУ метааналізі 27 досліджень жінки мали дисфункцію суглоба достовірно частіше за чоловіків. Серед причин NHS називає такі.
Звичка стискати чи скреготіти зубами.
Зношування хряща й кісток суглоба.
Руйнування голівки суглобаУдар по голові чи обличчю.
Перелом виросткового відросткаБіль може посилюватися в стресі, а тривога — його підсилювати.
Зуби змикаються нерівно.
Асиметрія обличчя та щелепДисфункція суглоба зазвичай несерйозна й невідкладної допомоги не потребує. Але біль, що віддає в щелепу, буває ознакою інших небезпечних станів — серцевого нападу чи запалення артерій скроні.
Негайно, у приймальне: щелепа вискочила й рот не закривається — див. вивих щелепи. Того ж дня — до лікаря: не можете їсти чи пити; щелепа раптом заклинила чи рот перестав відкриватися повністю; з’явився частий сильний головний біль; болить чи болюча на дотик скроня або шкіра голови — це можуть бути ознаки запалення артерій скроні, яке без швидкого лікування може призвести до інсульту чи сліпоти. Двоїться в очах чи погіршився зір — того ж дня до офтальмолога. Найближчими днями: новий біль біля щелепи, вуха чи скроні або клацання з болем не минають попри домашні заходи чи заважають жувати й спати. Планово: давній біль, клацання чи обмежене відкривання рота, що турбують місяцями, а також клацання, яке не болить і не заважає, — запишіться на консультацію.
Де й коли болить, коли клацає, чи заклинює щелепа, чи стискаєте зуби, як спите, чи є стрес.
Міжнародні діагностичні критерії DC/TMD допомагають відрізнити біль у м’язах від болю в суглобі; до них входять короткі опитувальники про біль, рухи щелепи, настрій і звички.
Лікар вимірює, наскільки відкривається рот, прослуховує й промацує суглоби та жувальні м’язи.
Якщо можливий скрегіт зубами — огляд у стоматолога.
Якщо підозрюють зміщення диска, знос чи пошкодження кісток суглоба або планують втручання.
Зазвичай дисфункція минає без лікування або з простими методами. Настанова BMJ щодо хронічного болю (від 3 місяців) радить починати з методів із сильною рекомендацією й ухвалювати рішення разом із лікарем, з урахуванням того, що ви вже пробували.
Домашні заходи, які радить NHS.
Основне лікування, зокрема при хронічному болю.
Якщо біль і обмежене відкривання не минають попри лікування без операції.
Дисфункцію СНЩС зазвичай лікують без операції — вправами, мануальною терапією, ліками; частину цього лікування ведуть стоматолог, фізіотерапевт чи психолог. Хірург напряму «Нове обличчя» в Інституті хірургії доктора Валіхновського оцінює, чи вистачає методів без операції, і займається операціями на щелепі й суглобі, коли вони потрібні.
Пластичний хірург, кандидат медичних наук, засновник Інституту хірургії доктора Валіхновського.
Короткі відповіді. Що підходить саме вам, лікар скаже на консультації.
Часто так: зазвичай вона несерйозна й минає без лікування. Полегшити стан допомагають м’яка їжа, холод чи тепло, масаж і відмова від звички стискати зуби.
Здебільшого ні. Операцію не роблять першим вибором; про артроцентез чи інші втручання говорять, якщо біль і обмежене відкривання рота не минають попри лікування без операції.
Зазвичай ні. Зміщений диск, що клацає, здебільшого — стабільний стан, який не болить і лишається на все життя. Лікування потрібне, якщо з’являються біль чи обмежене відкривання рота.
Дані суперечливі: японська настанова радить стабілізувальну шину, а настанова BMJ при хронічному болю умовно не радить знімні шини. Шини, що необоротно змінюють прикус, BMJ категорично не радить.
Вправи на розтягування й відкривання рота зменшували біль і збільшували відкривання в метааналізі 16 досліджень. Підбирати їх варто з фізіотерапевтом.
Так. Біль у грудях, що віддає в щелепу, — привід викликати 103. Біль у щелепі під час їди чи розмови разом із головним болем і болючістю скроні — привід звернутися до лікаря того ж дня.
При хронічному болю настанова BMJ умовно не радить ін’єкції ботулотоксину, гіалуронової кислоти й кортикостероїдів. Рішення ухвалюють разом із лікарем.
Цифри на сторінці — з цих джерел.
Опишіть, що й коли турбує, і надішліть знімки, якщо є. Лікар скаже, з чого почати; зазвичай починають із лікування без операції.
Залиште контакти й коротко опишіть ситуацію. Координатор зв’яжеться з вами, щоб узгодити наступний крок.