Закладеність
Ніс постійно закладений, часто з одного боку більше.
Обговорити випадок Хронічний гайморит — запалення гайморових (верхньощелепних) пазух, яке триває понад 12 тижнів. Його лікують промиваннями й спреями, а коли вони не допомагають — ендоскопічною операцією через ніс.
КОНЦЕПТУАЛЬНА ВІЗУАЛІЗАЦІЯГайморові пазухи — найбільші повітряні порожнини в кістках обличчя, під очима над верхніми зубами. Вони сполучаються з носом вузьким отвором. Якщо слизова довго запалена, отвір звужується, слиз застоюється, і запалення підтримує себе саме.
Про хронічний гайморит говорять, коли симптоми тривають понад 12 тижнів. Лікарі називають його хронічним риносинуситом: запалення часто зачіпає не лише гайморову пазуху.
Окремий різновид — одонтогенний гайморит, коли джерело інфекції — зуб верхньої щелепи або наслідок його лікування чи видалення. Він зазвичай однобічний і без лікування зуба зазвичай не минає.
Це загальна інформація. Як лікувати саме вас, лікар скаже після ендоскопії й КТ.
Хронічний риносинусит проявляється закладеністю, виділеннями, тиском чи болем в обличчі та зниженням нюху. Симптоми менш гострі, ніж при застуді, але тривають місяцями.
Ніс постійно закладений, часто з одного боку більше.
Густий слиз із носа або стікання по задній стінці глотки.
Тяжкість чи біль під очима, у щоці, що посилюється при нахилі.
Запахи відчуваються гірше.
Відчуття гнильного запаху з носа — типова ознака одонтогенного гаймориту.
Хронічний риносинусит частіше трапляється в дорослих, курців, людей з ожирінням, астмою, цукровим діабетом, екземою та викривленою перегородкою.
Найчастіші стоматологічні причини — запалення біля верхівки кореня зуба й сполучення пазухи з ротом після видалення зуба.
Викривлена перегородка чи збільшені раковини заважають пазусі вентилюватися.
Викривлення перегородкиАстма, муковісцидоз, імунодефіцит і порушення роботи війок слизової змінюють підхід до лікування.
Пломбувальний матеріал чи імплант у пазусі підтримують запалення.
Стороннє тіло пазухиХронічний гайморит зазвичай не потребує невідкладної допомоги. Але запалення пазух рідко може поширитися на очну ямку чи порожнину черепа — тоді рахунок іде на години.
Біль в обличчі з температурою й гнійними виділеннями не минає за кілька днів або посилюється, симптоми однобічні з неприємним запахом, або з носа з’явилися кров’янисті виділення. Якщо ж закладеність і виділення тривають місяцями — запишіться на планову консультацію.
Лікар шукає гній, набряк чи поліпи біля отвору пазухи. Гній у середньому носовому ході — одна з найсильніших ознак одонтогенного гаймориту.
Показує, які пазухи уражені й чи пов’язане запалення із зубами; тонкі зрізи потрібні для планування операції.
Якщо гайморит однобічний або є підозра на зуб.
За потреби — перевірка на алергію й імунітет.
Лікування залежить від причини. Настанови радять не вимагати однакового для всіх курсу ліків перед операцією, а оцінювати симптоми, якість життя й попереднє лікування.
Через ніс, без розрізів на обличчі.
Хронічний гайморит в Інституті хірургії доктора Валіхновського оперують у напрямі «Новий ніс» — ендоскопічно, через ніздрі.
Пластичний хірург, кандидат медичних наук, засновник Інституту хірургії доктора Валіхновського.
Короткі відповіді. Що підходить саме вам, лікар скаже на консультації.
Тривалістю: про хронічний говорять, коли симптоми тримаються понад 12 тижнів. Гострий зазвичай минає за кілька тижнів.
Так, і частіше, ніж вважали: від 25% до 40% гайморитів одонтогенні. Підозріло, якщо запалення однобічне й є неприємний запах. Тоді лікують і зуб, і пазуху.
Для діагностики й лікування хронічного гаймориту сьогодні спираються на ендоскопію й КТ, а пазуху за потреби відкривають ендоскопічно через природний отвір.
У рандомізованому дослідженні MACRO (514 дорослих, 410 з них — з поліпами) через 6 місяців якість життя після ендоскопічної операції була достовірно кращою, ніж після тривалого курсу антибіотика чи плацебо. Рішення ухвалюють індивідуально.
Так, хронічний риносинусит схильний повертатися, тому після операції потрібні контрольні огляди й інколи тривале лікування спреями.
КТ пазух із тонкими зрізами й ендоскопія носа. За потреби — огляд стоматолога, перевірка на алергію й імунітет.
Цифри на сторінці — з цих джерел.
Опишіть, як давно тривають симптоми й чим лікувалися, або надішліть КТ. Лікар скаже, чи потрібна операція.