Зворотне перекриття
При змиканні нижні передні зуби стоять попереду верхніх; через положення зубів може бути важче жувати й чистити зуби.
Обговорити випадок Мезіальний прикус — коли нижні передні зуби стоять попереду верхніх, бо нижня щелепа виступає вперед або верхня відстає. У дітей його виправляють ортодонтичними апаратами, у дорослих із вираженою вадою щелеп — брекетами разом з операцією.
КОНЦЕПТУАЛЬНА ВІЗУАЛІЗАЦІЯУ нормі верхні передні зуби трохи перекривають нижні. При мезіальному прикусі навпаки: нижні зуби стоять попереду, підборіддя виступає, профіль стає увігнутим. Лікарі називають це прикусом III класу.
Причина буває в щелепах, у зубах або в обох: нижня щелепа завелика чи висунута вперед (прогенія), верхня — замала чи розташована позаду, або нахилені самі зуби. Від цього залежить, чи вистачить брекетів, чи потрібна операція.
Мезіальний прикус — вада, пов’язана з ростом щелеп. Тому в дітей лікування спрямоване на ріст, а в дорослих щелепи за потреби переставляють хірургічно. Протилежна ситуація, коли верхні зуби виступають над нижніми, — дистальний прикус.
Це загальна інформація. Що підійде саме вам, лікар скаже після огляду.
Більшість ознак видно в дзеркалі й на фото в профіль, а причину показують знімки.
При змиканні нижні передні зуби стоять попереду верхніх; через положення зубів може бути важче жувати й чистити зуби.
Нижня частина обличчя видається масивнішою, профіль — увігнутим.
Якщо відстає верхня щелепа, ділянка під носом може виглядати запалою.
Розлади скронево-нижньощелепного суглоба (біль, клацання) мали 32,5% пацієнтів, яким планували операцію на щелепах (6 досліджень, 542 пацієнти).
Дисфункція суглобаПрогенію вважають результатом взаємодії генів і середовища.
В огляді 15 досліджень знайшли кілька ділянок хромосом і генів, пов’язаних із прогенією, але остаточно її генетику ще не з’ясовано.
Нижня щелепа виростає більшою або верхня меншою, ніж треба. Частину змін не вдається остаточно виправити, доки ріст щелеп не завершиться.
Після операцій із приводу розщілини верхня щелепа може відставати. У зведених даних літератури остеотомія верхньої щелепи знадобилася 21% і 20,8% пацієнтів за різних схем лікування.
Розщелина піднебінняІнколи щелепи в нормі, а нахилені самі зуби або нижня щелепа звично зсувається вперед при змиканні. Це відрізняють від справжньої вади щелеп на огляді й знімках.
Мезіальний прикус невідкладної допомоги не потребує — його лікують планово. Терміново діяти треба після операції на щелепах.
Негайно — хірургу, який оперував, а якщо не вдається — у приймальне: біль після операції не слабшає, а наростає. Того ж дня — до хірурга: температура 38 °C і вище або з рани виділяється гній. Планово: нижні зуби у вас чи в дитини змикаються попереду верхніх — до ортодонта. Якщо після встановлення брекетів зуби болять довше кількох днів, ясна дуже червоні й набряклі чи брекет зламався — до свого ортодонта.
Як змикаються зуби, чи зсувається щелепа при змиканні, чи є така вада в родині, чи турбує суглоб.
Фото обличчя анфас і в профіль, відбитки або цифрове сканування зубів.
Показують, що саме зміщене — щелепи, зуби чи обидва, і наскільки.
Ортодонт і хірург вирішують, чи вистачить брекетів, чи потрібна операція і на якій щелепі.
Вибір залежить від віку, причини й вираженості вади. У дітей намагаються вплинути на ріст щелеп, у дорослих із вадою щелеп прикус виправляють брекетами разом з операцією.
Ортодонтичні апарати, поки ростуть щелепи.
Брекети, а за вади щелеп — разом з операцією.
Мезіальний прикус лікують ортодонт і щелепно-лицевий хірург разом. В Інституті хірургії доктора Валіхновського, у напрямі «Нове обличчя», хірург оглядає прикус, призначає КТ лицевого черепа й за потреби будує 3D-модель щелеп, щоб оцінити, яка щелепа зміщена і чи потрібна операція. Брекети й апарати для дітей ставить і веде ортодонт.
Пластичний хірург, кандидат медичних наук, засновник Інституту хірургії доктора Валіхновського.
Короткі відповіді. Що підходить саме вам, лікар скаже на консультації.
У дітей прикус покращують ортодонтичними апаратами, хоча стійкість результату вивчено мало. У дорослих брекети можуть замаскувати пограничну форму нахилом зубів, а положення самих щелеп змінює операція.
Рішення ухвалюють з урахуванням росту: частину змін не вдається остаточно виправити, доки ріст щелеп не завершиться. Коли саме — скажуть ортодонт і хірург після знімків.
Класична схема — брекети до й після операції. Є підхід «спершу операція»: у дослідженнях лікування було коротшим, але якість цих даних низька або помірна, а ускладнень трохи більше.
Таке можливо: чутливість нижньої губи й підборіддя після операції на нижній щелепі на 7-й день порушена в 63,3%, а через рік, за об’єктивними тестами, — у 12,8% (огляд 7 досліджень).
Коли нижню щелепу відсувають назад, дихальні шляхи можуть звузитися. Апное після операції частіше бачили при більшому відсуванні, у людей із зайвою вагою і старшого віку; людям із зайвою вагою автори огляду радять схуднути до операції.
Залежить від того, яка щелепа зміщена. За стабільністю через 5 років і більше суттєвої різниці між операцією на одній і на двох щелепах у дослідженнях не знайшли.
Так: коли переставляють щелепи, змінюється і профіль. Як саме, обговорюють на консультації за 3D-планом.
Цифри на сторінці — з цих джерел.
Надішліть фото обличчя в профіль і фото прикусу. Лікар скаже, чи потрібна операція і з чого почати.
Залиште контакти й коротко опишіть ситуацію. Координатор зв’яжеться з вами, щоб узгодити наступний крок.