Набряк
Набрякає вся рука чи нога або її частина; одяг, взуття чи годинник стають тісними. Спершу набряк може то з’являтися, то зникати.
Обговорити випадок Посттравматична лімфедема — стійкий набряк руки чи ноги, що з’являється, коли травма пошкодила лімфатичні шляхи. Її не можна вилікувати раз і остаточно, але набряк можна контролювати: першими йдуть компресія й лімфодренаж, а коли їх замало, за показаннями — мікрохірургія лімфатичних судин.
КОНЦЕПТУАЛЬНА ВІЗУАЛІЗАЦІЯЛімфатична система — мережа тонких судин і вузлів, яка забирає з тканин зайву рідину й допомагає боротися з інфекцією. Коли травма, операція чи інфекція пошкоджує ці судини, рідина застоюється, і кінцівка набрякає. Так виникає вторинна лімфедема: її причиною може бути травма, інфекція, запалення кінцівки чи брак руху.
Лімфедема — тривалий стан. Спершу набряк м’який, від натискання лишається ямка, увечері він більший, а за ніч спадає. Без лікування набряк зазвичай стає щільнішим і стійкішим, тому важливо помітити його й почати лікування якомога раніше.
Лімфедему після травми лікарі часто не розпізнають. Огляд досліджень про неї знайшов переважно описи окремих пацієнтів і невеликі серії, тож даних менше, ніж про лімфедему після лікування раку. Але за оглядом настанов, причина лімфедеми мало впливає на рекомендації щодо лікування.
Це загальна інформація. Що підійде саме вам, лікар скаже після огляду.
Ознаки розвиваються поступово, тижнями й місяцями після травми. Найголовніша з них — набряк, що не минає.
Набрякає вся рука чи нога або її частина; одяг, взуття чи годинник стають тісними. Спершу набряк може то з’являтися, то зникати.
Кінцівка ниє, здається важкою, рухати нею важче.
Шкіра стає щільною, натягнутою й товстішою, з’являються складки, інколи — нарости, схожі на бородавки, чи рідина просочується крізь шкіру.
У дослідженні 420 пацієнтів із лімфедемою кінцівок целюліт (бактеріальне запалення шкіри) був у 12,6%, а в 56,6% із них він повторювався.
Після травми лімфедема може поєднуватися з рубцями, які стягують шкіру й заважають рухам.
Рубцева деформація тілаТривалий стан, що змінює вигляд, може пригнічувати; про це варто сказати лікарю.
Лімфедема з’являється там, де травма зруйнувала лімфатичні судини в шкірі й підшкірній клітковині.
В огляді досліджень про лімфедему після травми найчастіше описані опіки (12 із 19 записів), автомобільні аварії (7), відшарування шкіри — дегловінг (6) і відкриті переломи гомілки (4).
У дослідженні 94 пацієнтів із відкритими переломами ноги й ушкодженням м’яких тканин ознаки лімфедеми мали 55%, а 14% повідомили про повторні інфекції шкіри.
У тому ж дослідженні з лімфедемою були пов’язані ожиріння, кількість операцій, інфекції та компартмент-синдром — небезпечне зростання тиску в м’язах кінцівки.
Целюліт інколи сам спричиняє лімфедему, а брак руху кінцівки погіршує відтік рідини.
Давній стійкий набряк — планова ситуація, невідкладної допомоги він зазвичай не потребує. Але кінцівка з лімфедемою легше інфікується, а раптовий набряк однієї ноги чи руки може бути тромбозом вен.
Негайно — хірургу, який оперував, а якщо не вдається — у приймальне: після операції на кінцівці біль чи набряк наростають замість спадати. Того ж дня: шкіра на кінцівці почервоніла, болить, гаряча, а набряк збільшився — так буває при целюліті, і ранні антибіотики не дають йому розвинутися; одна нога чи рука раптом болить пульсуючим болем і набрякла — можливий тромбоз вен. Найближчими днями: якщо на антибіотиках через 2–3 дні не краще — знову до лікаря. Планово: набряк, який не минає тижнями, важкість, ущільнення шкіри — до лікаря: лімфедему краще почати лікувати якомога раніше.
Яка була травма, які операції й інфекції, коли з’явився набряк, чи бувають запалення шкіри.
Лікар оглядає кінцівку й вимірює її обвід. За більшістю настанов, різниця об’єму з іншою кінцівкою понад 10% підтверджує лімфедему.
Лікар виключає інші причини, зокрема тромбоз вен, і оцінює кровообіг: компресія підходить не всім, наприклад, при проблемах з артеріями ніг.
Перед мікрохірургією відтік лімфи оцінюють спеціальними знімками — МР-лімфангіографією чи лімфографією з флуоресцентним барвником (ICG), щоб знайти робочі лімфатичні судини.
Хірург оцінює рубці, дефекти тканин і стан шкіри — від цього залежить, яку операцію можна запропонувати.
Лімфедему не можна вилікувати остаточно, але симптоми зазвичай вдається контролювати. Лікування починають без операції; мікрохірургію розглядають, коли протинабрякова терапія не дає достатнього результату. Міжнародне товариство лімфології визнає, що жоден метод лікування ще не пройшов належного метааналізу.
Основа лікування за настановами.
Коли консервативне лікування не допомагає.
Посттравматичну лімфедему в Інституті хірургії доктора Валіхновського лікують у напрямі «Нове тіло», зокрема як частину комплексного відновлення після травм. Спершу — компресія й лімфодренаж; лімфовенозні анастомози — при показаннях. Целюліт і тромбоз лікує профільний лікар, клініка відповідає за свою частину лікування.
Пластичний хірург, кандидат медичних наук, засновник Інституту хірургії доктора Валіхновського.
Короткі відповіді. Що підходить саме вам, лікар скаже на консультації.
Лімфедема — тривалий стан, і без лікування набряк зазвичай стає щільнішим і стійкішим. Тому його краще показати лікарю якомога раніше.
Остаточно — ні: лімфедему не виліковує жоден метод, зокрема операція. За даними досліджень, лімфовенозні анастомози можуть зменшувати тяжкість лімфедеми й допомогти зменшити розмір кінцівки в частини людей. Після операції компресійний одяг зазвичай доводиться носити й далі, часто постійно. Чи підходить операція, хірург скаже після огляду й обстеження лімфатичних судин.
Його застосовують як частину протинабрякової терапії разом із компресією, вправами й доглядом за шкірою. Окремо від решти терапії результати досліджень суперечливі.
Після інтенсивної фази трикотаж носять у підтримувальній фазі, щоб набряк не повертався; при лімфедемі — часто тривало або постійно. Під час целюліту компресійні панчохи не носять, доки не стане краще.
Рух допомагає відтоку лімфи; план вправ складають під вашу кінцівку й можливості. Лікарі часто радять плавання, велосипед і ходьбу, а також піднімати кінцівку, коли є можливість.
Якщо шкіра почервоніла, болить, гаряча й набрякла — до лікаря того ж дня. Якщо до цього додалися дуже висока температура, озноб, фіолетові плями, часте серцебиття чи сплутаність — телефонуйте 103.
Найчастіше ускладнення — целюліт: рідина в тканинах робить кінцівку вразливішою до інфекції. Тривалий стан може також пригнічувати настрій — про це варто сказати лікарю.
Цифри на сторінці — з цих джерел.
Надішліть фото кінцівки й виписки після травми та операцій. Лікар скаже, з чого почати і чи потрібна операція.
Залиште контакти й коротко опишіть ситуацію. Координатор зв’яжеться з вами, щоб узгодити наступний крок.