Кулька на губі
М’яка, синювата або звичайного кольору слизової. Середній розмір у великій серії — 0,8 см.
Обговорити випадок Кіста слинної залози — м’яка припухлість, заповнена слиною: на губі чи в роті її називають мукоцеле, під язиком — ранулою. Мукоцеле й ранула — не справжні кісти, а скупчення слини, що витекла з пошкодженої протоки. Невідкладної допомоги вони зазвичай не потребують, їх лікують планово.
КОНЦЕПТУАЛЬНА ВІЗУАЛІЗАЦІЯКрім трьох пар великих слинних залоз, у губах, щоках і під язиком є багато дрібних. Якщо крихітна протока пошкоджується, слина витікає в тканини й збирається в м’яку кульку. Це мукоцеле — найчастіше ураження малих слинних залоз. Воно доброякісне й часто трапляється в дітей і молодих людей: середній вік у серії 1715 випадків — 24,9 року.
Ранула — таке саме скупчення слини, але з під’язикової залози: припухлість на дні рота, під язиком. Якщо слина просочується вниз, крізь м’язи дна рота, з’являється припухлість на шиї під щелепою — це пірнаюча, або шийна, ранула. У серії 80 таких ранул здебільшого змін у роті не було видно.
Справжні ретенційні кісти — кісти протоки, тобто розширення самої протоки, — виглядають схоже, але виникають, імовірно, через її закупорення й в іншому віці: у серії 177 таких кіст медіана віку — 56 років.
Це загальна інформація. Що підійде саме вам, лікар скаже після огляду.
Зазвичай це м’яка доброякісна припухлість. Важливо, де вона, як швидко росте і чи повертається після того, як луснула.
М’яка, синювата або звичайного кольору слизової. Середній розмір у великій серії — 0,8 см.
Кулька може луснути, спасти, а згодом наповнитися знову. Такі розриви описували 366 із 1715 пацієнтів.
М’яка припухлість на дні рота під язиком — так зазвичай виглядає ранула.
М’яка припухлість під щелепою, нерідко без змін у роті, — пірнаюча ранула. Її треба відрізнити від кіст шиї.
Бічна кіста шиїРідше мукоцеле буває на нижній поверхні язика, на щоці чи піднебінні.
Слина витікає з пошкодженої протоки або застоюється в закупореній. Від джерела залежить, як лікувати.
Губу чи слизову прикусили або вдарили — протока надривається. У серії 1715 мукоцеле травму згадували 456 пацієнтів.
Вона виділяє слину постійно, і потік не зупиняється навіть тоді, коли довкола витоку утворюється рубець. Тому ранула частіше повертається, якщо залишити залозу.
Для пірнаючої ранули описують щілину в м’язі дна рота або частку залози нижче нього. У серії 80 пірнаючих ранул трапився випадок у рідних братів чи сестер, тож автори припускають спадкову схильність.
Справжні кісти протоки пов’язують із перешкодою всередині неї; у 90,2% таких кіст під мікроскопом бачили хронічне запалення залози.
Хронічний сіалоаденітМукоцеле й ранула зазвичай не потребують невідкладної допомоги — їх лікують планово. Виняток — великий набряк під язиком чи на шиї, що заважає дихати чи ковтати.
Того ж дня: припухлість почервоніла й болить, з’явився гній, піднялася температура чи морозить — це ознаки інфекції. Негайно — хірургу, який оперував, а якщо не вдається — у приймальне: після операції під язиком чи на шиї наростають біль чи набряк. Температура 38 °C і вище чи гній після операції — того ж дня до хірурга. Найближчим часом: горбик у роті чи на губі твердий, росте, кровить або не схожий на м’яку кульку зі слиною; припухлість на шиї не зменшується за 2 тижні. Її треба обстежити, щоб відрізнити від інших утворень. Планово: м’яка кулька на губі чи під язиком заважає, лопається й знову з’являється.
Лікар оглядає рот і шию, розпитує, чи була травма, як давно з’явилася припухлість і чи лопалася вона.
Потрібні передусім при пірнаючій ранулі: показують, куди поширилася слина — під язик, на шию чи глибше, до глотки, — і що вона йде з під’язикової залози.
Видалену тканину досліджують під мікроскопом. У великій серії мукоцеле здебільшого (78%) так і лікували — видаляли повністю й відправляли на дослідження.
Мета — прибрати джерело слини, а не лише спорожнити кульку. Порівняльних рандомізованих досліджень мало, тож метод обирають з урахуванням розміру, місця й того, чи був рецидив.
Губа, щока, язик.
Дно рота під язиком.
Припухлість на шиї.
Мукоцеле, ранулу й кісти слинних залоз в Інституті хірургії доктора Валіхновського розглядають у напрямі «Нове обличчя»: хірург оцінює, звідки витікає слина, і разом із вами обирає спосіб лікування.
Пластичний хірург, кандидат медичних наук, засновник Інституту хірургії доктора Валіхновського.
Короткі відповіді. Що підходить саме вам, лікар скаже на консультації.
Буває, що кулька лопається й спадає, але згодом наповнюється знову: у серії 1715 випадків такі розриви описували 366 пацієнтів. Якщо вона заважає чи повертається, її видаляють.
Бо слина витікає саме з під’язикової залози, а вона виділяє слину постійно. Якщо залишити залозу, ранула частіше повертається: в огляді 71 дослідження — у 15–30% після операцій без залози проти менш ніж 10% разом із нею.
Може. Частота залежить від методу; при ранулі більшість рецидивів трапляється в перші 3–6 місяців, тому важливі контрольні огляди.
Не обов’язково. У метааналізі 39 серій вилікування через рот і через шию було зіставним, а після доступу через рот ускладнень було менше, хоча різниця не була суттєвою. Спосіб обирають після обстеження.
Мукоцеле й ранула доброякісні. Але горбик у роті, на губі чи на шиї, що не минає, росте чи твердіє, варто показати лікарю, а видалену тканину досліджують під мікроскопом.
Мукоцеле часто трапляється в дітей і молоді. Покажіть дитину лікарю: він оцінить, чи потрібне видалення і яким способом.
Цифри на сторінці — з цих джерел.
Надішліть фото припухлості. Лікар скаже, що це може бути і як її лікують.
Залиште контакти й коротко опишіть ситуацію. Координатор зв’яжеться з вами, щоб узгодити наступний крок.