СТАН / ЩЕЛЕПИ, РОТ І ШИЯ

Звичний вивих нижньої щелепи.

Звичний вивих щелепи — стан, коли нижня щелепа раз у раз вискакує із суглоба вперед і рот застигає відкритим. Гострий вивих вправляє лікар одразу, а повторні вивихи лікують планово: спершу ін’єкціями, за потреби — операцією.

Концептуальна візуалізація: скронево-нижньощелепний суглоб і нижня щелепаКОНЦЕПТУАЛЬНА ВІЗУАЛІЗАЦІЯ
Що це
Нижня щелепа знову й знову виходить із суглоба вперед, і рот не закривається.
Як часто
За оцінкою, у Німеччині — щонайменше 25 вивихів суглоба на 100 000 людей на рік; скільки з них повторні, точно не відомо.
Що робити
Не вправляти самим. Якщо щелепа не стала на місце — негайно в приймальне.
Як лікують
Повторні вивихи — спершу ін’єкціями в ділянку суглоба; якщо не допомагають — операцією.

Що таке
звичний вивих.

Нижня щелепа з’єднана з черепом двома скронево-нижньощелепними суглобами — вони розташовані просто перед вухами. Вивих — це коли голівка щелепи виходить надто далеко вперед зі своєї ямки. М’язи, якими ми жуємо, у відповідь рефлекторно скорочуються й не дають їй повернутися назад, тому рот застигає відкритим.

Звичний, або рецидивний, вивих — коли таке трапляється знову й знову. Його відрізняють від одноразового гострого вивиху і від застарілого, який не вправляли понад місяць. Повторні вивихи спричиняють біль, заважають користуватися щелепою й помітно погіршують якість життя.

Гострий вивих вправляють одразу. Що довше щелепа лишається не на місці, то важче повернути її без операції, тож чекати, що «саме мине», не варто.

Це загальна інформація. Що підійде саме вам, лікар скаже після огляду.

Як проявляється
вивих щелепи.

Вивих зазвичай видно одразу: щелепа застигає відкритою. Якщо щелепа лише клацає чи ненадовго «заїдає», а рот закривається, — це, імовірніше, інший стан суглоба.

01

Рот не закривається

Щелепа застигла у відкритому положенні, через це може текти слина.

02

Щелепа висунута

Підборіддя виступає вперед, зуби не сходяться, прикус здається «кривим».

03

Біль перед вухом

Болить у суглобі з одного чи обох боків, біль посилюється від спроби рухати щелепою.

04

Важко говорити

Слова виходять нерозбірливими, бо рот не закривається.

05

Повторюється

Щелепа вже вискакувала раніше — під час позіхання, сміху чи широкого відкривання рота.

06

Клацання без вивиху

Клацання, біль і обмежене відкривання рота без вивиху — ознаки дисфункції суглоба.

Дисфункція суглоба

Чому щелепа
вискакує знову.

Точні причини звичного вивиху вивчено мало: у систематичному огляді автори зазначають, що уявлення про них спираються переважно на думку експертів. Серед 32 пацієнтів відділення невідкладної допомоги в Берні 93,7% вивихів були без травми, а в 62,5% вивих повторювався.

Широко відкритий рот

У дослідженні 96 випадків вивиху найчастішою причиною було надмірне відкривання рота під час позіхання — 44 випадки.

Рухливі суглоби

У дослідженні 34 пацієнтів зі звичним вивихом 47% мали підвищену рухливість суглобів (4 бали й більше за шкалою Бейтона), а 58,8% відповідали критеріям синдрому гіпермобільності; серед 34 людей контрольної групи цим критеріям не відповідав ніхто.

Хвороби й м’язи

Серед 96 випадків у 10,4% була супутня хвороба, найчастіше — епілепсія (4 випадки). У серії 14 пацієнтів у частини причиною була дистонія — мимовільне скорочення одного з жувальних м’язів.

Коли звертатися?

Якщо щелепа вискочила й рот не закривається, не чекайте: що довше вивих лишається невправленим, то важче повернути щелепу без операції. Не вправляйте її самі чи з допомогою знайомих — це робить лікар.

103 негайно, якщо:

  • важко дихати;
  • сильна кровотеча з рота не зупиняється;
  • після удару по голові людина знепритомніла й не приходить до тями;
  • після удару людина весь час засинає чи не може тримати очі розплющеними;
  • після удару почалися судоми;
  • після удару з носа чи вуха тече прозора рідина або з вуха йде кров;
  • після удару погіршився зір чи слух;
  • після удару з’явилися оніміння чи слабкість у будь-якій частині тіла;
  • після удару людина погано говорить, не розуміє слів чи не тримає рівновагу.

Інші рівні терміновості:

Негайно, у приймальне: щелепа вискочила, рот не закривається, і сама вона на місце не стала — навіть якщо таке вже бувало й раніше минало. Дорогою обережно притримуйте щелепу рукою або пов’язкою під підборіддям і через маківку — такою, яку легко зняти, якщо занудить. Так само негайно — якщо після удару по обличчю болить щелепа й зуби змикаються не так, як раніше. Того ж дня — до лікаря: щелепа стала на місце, але рот відтоді не відкривається повністю або щелепа заклинює. Планово: щелепа вискакує повторно, навіть якщо щоразу вправляється сама, — запишіться на консультацію щелепно-лицевого хірурга.

Як визначають,
що робити далі.

  1. Огляд

    Вивих зазвичай видно під час огляду: щелепа зафіксована у відкритому положенні.

  2. Розпитування

    Як часто вискакує щелепа, за яких обставин, чи вправлялася сама, які є хвороби й ліки.

  3. Оцінка суглобів

    Лікар перевіряє, як рухається щелепа, і чи немає підвищеної рухливості інших суглобів.

  4. КТ за потреби

    Якщо була травма, вивих давній або планують операцію, — щоб оцінити кістки суглоба й не пропустити перелом.

Як лікують
вивих щелепи.

Рандомізованих досліджень мало, особливо щодо операцій, тому висновки про методи обмежені. Зазвичай рухаються від простого до складного: гострий вивих вправляють, при повторних починають з ін’єкцій, а операцію лишають для тих, кому вони не допомогли.

01

Вправлення вивиху

Робить лікар — одразу, як тільки пацієнт звернувся.

Руками
Лікар кладе великі пальці збоку від зубів і тисне на щелепу спершу вниз, потім назад. Інколи потрібні знеболення й засоби, що розслаблюють м’язи.
Різні прийоми
У рандомізованому дослідженні 90 пацієнтів звичайним способом щелепу вправили в 86,7%, способом «поворот зап’ястка» — у 96,7%, позаротовим способом — у 66,7%.
Без операції
У дослідженні 32 пацієнтів відділення невідкладної допомоги 31 щелепу вправили без операції: 61,3% — без знеболення, 38,7% — під знеболенням із легким медикаментозним сном.
Застарілий вивих
Якщо вивих не вправляли понад місяць, в огляді 229 таких випадків закрито вправити вдалося в 21,4%, а в 76,4% щелепу вправили під час операції.
Після вправлення
Щонайменше 6 тижнів не відкривайте рот широко; позіхаючи чи чхаючи, підтримуйте щелепу рукою.
02

Ін’єкції

Перший крок, якщо вивихи повторюються.

Власна кров
Кров пацієнта вводять у суглоб і тканини навколо нього. У систематичному огляді (дані переважно із серій випадків) успіх через 12 місяців становив 80%; в огляді рандомізованих досліджень (операції в них не порівнювали) цей метод разом із тимчасовою фіксацією щелеп, схоже, має на сьогодні найсильнішу наукову підтримку.
Застереження
Автори іншого огляду зазначають, що питання лишаються: як кров впливає на хрящ суглоба і чи не спричиняє зрощення суглоба — анкілоз.
Ботулотоксин
Його вводять у м’яз, що висуває щелепу вперед. У рандомізованому дослідженні людей із підвивихом щелепи (рот болісно заклинює відкритим під час позіхання; до кінця спостереження дійшли 25 із 30) скарг на заклинювання наприкінці не мали 7 з 11 після ботулотоксину й 8 з 14 після ін’єкцій декстрози; різниці між методами не виявили.
Інші речовини
Декстроза, склерозувальні речовини. Більшість досліджень повідомляли про менше повторних вивихів, але вибірки малі, і жоден метод не можна назвати кращим за інші.
03

Операція

Якщо ін’єкції не допомогли.

Які бувають
Зменшення суглобового горбка (емінектомія), його нарощування (емінопластика), підшивання суглобового диска, зміцнення капсули суглоба. У систематичному огляді успіх цих операцій був схожим, але пацієнтів у дослідженнях мало.
Що відомо
Якісних даних про те, який метод найнадійніше запобігає повторним вивихам, немає. Емінектомію часто роблять, якщо після іншої операції вивих повернувся. У серії 14 пацієнтів поєднання емінектомії з підшиванням диска дало тривале усунення симптомів.

Як ми це
лікуємо.

З повторними вивихами нижньої щелепи в Інституті хірургії доктора Валіхновського можна звернутися до хірурга напряму «Нове обличчя», який оперує на нижній щелепі й суглобі. Гострий вивих консультації не чекає — з ним їдуть у найближче приймальне відділення. Що запропонувати саме вам, хірург вирішує після огляду й КТ.

НАПРЯМ КЛІНІКИ Нове обличчя Форма, симетрія, міміка й функції обличчя після травм, поранень, опіків, видалення пухлин і вроджених змін. Перейти до напряму

Що робимо при цьому стані

  • Консультація хірурга — огляд, розпитування про те, як і як часто вискакує щелепа, оцінка суглобів і прикусу.
  • КТ і 3D-планування — за КТ будують тривимірну модель щелепи й суглоба, щоб спланувати операцію, якщо вона потрібна.
  • Операції на нижній щелепі й суглобі — відновлення суглоба й прикусу — окрема зона роботи напряму.
  • Індивідуальні пластини — з титану чи PEEK за 3D-моделлю — якщо під час операції треба відновити форму кістки.

Ростислав Валіхновський

Пластичний хірург, кандидат медичних наук, засновник Інституту хірургії доктора Валіхновського.

Як проходить лікування в нас

  1. Знімки онлайнНадішліть КТ, якщо є, і коротко опишіть, як часто й за яких обставин вискакує щелепа.
  2. КонсультаціяОгляд суглобів, прикусу й рухів щелепи; за потреби — КТ.
  3. ПланЧи досить ін’єкцій, чи потрібна операція, і що саме робити із суглобом.
  4. ЛікуванняОперація на суглобі, якщо вона потрібна; що робити без операції, хірург пояснить у плані.
  5. ВідновленняДеякий час — м’яка їжа й обмеження широкого відкривання рота; хірург скаже, коли можна жувати як раніше.

Часті
запитання.

Короткі відповіді. Що підходить саме вам, лікар скаже на консультації.

Чи можна вправити щелепу самому?

Ні, не намагайтеся вправити щелепу самі — це робить лікар. Якщо щелепа вискочила й сама не стала на місце, їдьте в приймальне відділення негайно.

Чому щелепа вискакує знову?

Після вивиху щелепа може вискочити знову. Цьому сприяють широке відкривання рота й підвищена рухливість суглобів; інколи — травма, епілепсія чи мимовільне скорочення жувального м’яза.

Як уберегтися від нового вивиху?

Щонайменше 6 тижнів після вивиху не відкривайте рот широко, позіхаючи й чхаючи, підтримуйте щелепу рукою. Намагайтеся не позіхати надто широко й надалі.

Чи обов’язково робити операцію?

Ні. Гострий вивих зазвичай вправляють без операції. При повторних вивихах спершу пробують ін’єкції, а операцію пропонують, якщо вони не допомогли.

Чи безпечні ін’єкції власної крові?

У систематичному огляді успіх через рік становив 80%. Але питання лишаються: як кров впливає на хрящ суглоба і чи не спричиняє його зрощення. Лікар пояснить користь і ризики для вас.

Чим вивих відрізняється від клацання щелепи?

При вивиху рот не закривається, і без допомоги щелепа може не стати на місце. Клацання, біль і обмежене відкривання рота без вивиху — ознаки дисфункції суглоба, її лікують інакше.

Що буде, якщо не лікувати повторні вивихи?

Вивихи можуть повторюватися, заважати їсти й говорити. Якщо ж вивих довго не вправляли, повернути щелепу на місце без операції стає складніше.

Джерела

18 джерел · огляди, настанови й дослідження
ПоказатиЗгорнути
  1. The Treatment of Temporomandibular Joint DislocationDeutsches Ärzteblatt International, 2018doi:10.3238/arztebl.2018.0059 ↗
  2. Surgical management of recurrent TMJ dislocation — a systematic reviewOral and Maxillofacial Surgery, 2019doi:10.1007/s10006-019-00746-5 ↗
  3. Treatment of temporomandibular joint luxation: a systematic literature reviewClinical Oral Investigations, 2020doi:10.1007/s00784-019-03126-1 ↗
  4. Stability of treatments for recurrent temporomandibular joint luxation: a systematic reviewInternational Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 2016doi:10.1016/j.ijom.2015.10.022 ↗
  5. Autologous blood injection for treatment of chronic recurrent TMJ dislocation: is it successful? Is it safe enough? A systematic reviewOral and Maxillofacial Surgery, 2015doi:10.1007/s10006-015-0500-y ↗
  6. Injectable Agents Versus Surgery for Recurrent Temporomandibular Joint DislocationOral and Maxillofacial Surgery Clinics of North America, 2018doi:10.1016/j.coms.2018.04.009 ↗
  7. Peri- and Intraarticular Injections with Isolable Treatment Effects in Recurrent Mandibular Dislocation: A Mapping Review of the Current EvidenceJournal of Clinical Medicine, 2026doi:10.3390/jcm15145589 ↗
  8. Comparison of different approaches to the reduction of anterior temporomandibular joint dislocation: a randomized clinical trialInternational Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 2016doi:10.1016/j.ijom.2016.04.015 ↗
  9. Botulinum Toxin Versus Dextrose Prolotherapy: Which is More Effective for Temporomandibular Joint Subluxation? A Randomized Clinical TrialJournal of Oral and Maxillofacial Surgery, 2023doi:10.1016/j.joms.2022.12.023 ↗
  10. A prospective assessment of outcomes following the use of autologous blood for the management of recurrent temporomandibular joint dislocationOral and Maxillofacial Surgery, 2018doi:10.1007/s10006-017-0666-6 ↗
  11. Temporomandibular joint dislocation: a retrospective study from a Swiss urban emergency departmentOpen Access Emergency Medicine, 2018doi:10.2147/OAEM.S174116 ↗
  12. Long-Standing Temporomandibular Joint Dislocation: A Comprehensive Review and Proposal of a Treatment AlgorithmMedicina, 2025doi:10.3390/medicina61091505 ↗
  13. Surgical management of recurrent dislocation of the temporomandibular joint: a new treatment protocolBritish Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 2018doi:10.1016/j.bjoms.2018.10.274 ↗
  14. Increased Prevalence of Generalized Joint Hypermobility Observed in Patients With Recurrent Temporomandibular Joint DislocationJournal of Oral and Maxillofacial Surgery, 2023doi:10.1016/j.joms.2023.04.006 ↗
  15. A survey of temporomandibular joint dislocation: aetiology, demographics, risk factors and management in 96 Nigerian casesInternational Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 2005doi:10.1016/j.ijom.2004.10.025 ↗
  16. Broken or dislocated jawMedlinePlus (U.S. National Library of Medicine), 2025medlineplus.gov/ency/article/000019.htm ↗
  17. Head injury and concussionNHS, 2025nhs.uk/conditions/head-injury-and-concussion ↗
  18. Temporomandibular disorder (TMD)NHS, 2023nhs.uk/conditions/temporomandibular-disorder-tmd ↗

Цифри на сторінці — з цих джерел.

VALIKHNOVSKI SURGERY PARTNERS

Щелепа вискакує
знову й знову?

Опишіть, як часто це трапляється, і надішліть знімки КТ, якщо вони є. Лікар скаже, з чого почати.

Зателефонувати Надіслати звернення
ОНЛАЙН-ЗВЕРНЕННЯ

Розкажіть, чим ми можемо допомогти.

Залиште контакти й коротко опишіть ситуацію. Координатор зв’яжеться з вами, щоб узгодити наступний крок.

Зручний спосіб зв’язку