Біль у щелепі
Найчастіша ознака: у когорті 42 пацієнтів біль мали 90%.
Обговорити випадок Остеомієліт щелепи — інфекція кістки, частіше нижньої щелепи, найчастіше від хворого зуба, рідше — після травми. Коли інфекція триває, утворюються секвестри — шматки мертвої кістки — і нориці, через які виходить гній. Лікують антибіотиками, а мертву кістку видаляють.
КОНЦЕПТУАЛЬНА ВІЗУАЛІЗАЦІЯОстеомієліт — запалення інфекційного походження, яке вражає кістку і її кістковий мозок. У щелепі головні причини дві: інфекція зуба і травма.
Якщо інфекція не відступає, частина кістки відмирає. Такі відмерлі шматки називають секвестрами. Гній шукає вихід і прокладає хід — норицю — у рот або на шкіру обличчя чи шиї.
Зараз остеомієліт щелепи трапляється нечасто: за спостереженнями хірургів, за останні 50 років випадків, схоже, стало значно менше завдяки гігієні рота, антибіотикам і ранньому виявленню. Переважно уражається нижня щелепа: у серії 40 пацієнтів — 87%.
Лікарі розрізняють гострий, вторинний хронічний і первинний хронічний остеомієліт. Від форми залежить лікування: гострий часто вдається вилікувати антибіотиками, а при хронічному з секвестрами зазвичай потрібна операція.
Це загальна інформація. Що підійде саме вам, лікар скаже після огляду.
У когорті 42 дорослих пацієнтів найчастішими ознаками були біль, набряк і зміна чутливості губи чи підборіддя.
Найчастіша ознака: у когорті 42 пацієнтів біль мали 90%.
Припухлість щоки, кута щелепи чи під щелепою — у тій самій когорті 86%.
Отвір у роті чи на шкірі, з якого час від часу виділяється гній.
Нижня губа чи підборіддя на боці болю стають менш чутливими: інфекція зачіпає нерв усередині щелепи. У когорті 42 пацієнтів — 50%.
У роті видно кістку, не вкриту яснами. У дослідженні 54 пацієнтів це було пов’язано з гіршим результатом лікування.
Остеонекроз щелепиОслаблена кістка може зламатися сама. У серії 18 пацієнтів, яким видаляли ділянку щелепи, це була найчастіша скарга (39%), далі — абсцес (33%).
Збудники — переважно звичайні бактерії рота. Важливо, чим кістка була ослаблена до інфекції.
Найчастіше інфекція йде від хворого зуба чи після стоматологічного втручання. У серії 60 пацієнтів одонтогенна причина була в 76,7%.
Друга за частотою причина в тій самій серії — травма, зокрема переломи щелепи.
Переломи нижньої щелепиОстеонекроз — відмирання кістки через ліки чи опромінення — може ускладнитися інфекцією. У спеціалізованому центрі серед 47 пацієнтів із вторинним хронічним остеомієлітом найчастішою причиною був остеонекроз, пов’язаний із ліками (38,3%).
Остеонекроз щелепиУ дослідженні 54 пацієнтів тяжкі ускладнення були пов’язані з алкоголем, курінням і виснаженням, а остеомієліт навколо зубного імплантата автори вважають агресивним різновидом.
Підозру на остеомієліт варто показати лікарю того ж дня: інфекцію кістки, яку почали лікувати в перші 3–5 днів, часто вдається вилікувати повністю. Найнебезпечніші ускладнення — набряк, що перекриває дихальні шляхи, і сепсис: він зазвичай розвивається за кілька годин.
Того ж дня: біль, набряк, почервоніння й жар над щелепою; з’явився гній у роті чи отвір на шкірі, з якого він виділяється; поступово оніміла нижня губа чи підборіддя на боці болю; ви вже лікувалися від остеомієліту, і симптоми, схоже, повернулися. Планово: давня нориця чи секвестр, про які ви вже знаєте, без цих ознак, — запишіться на консультацію з КТ.
Які зуби лікували, чи була травма, які ліки ви приймаєте або приймали (зокрема від остеопорозу чи пухлин), чи було опромінення голови й шиї.
Панорамний знімок роблять першим, хоча він пропускає частину змін. Далі — КТ, за потреби МРТ чи радіонуклідні методи. У метааналізі 5 досліджень найчутливішим виявився поєднаний метод ОФЕКТ/КТ: він не пропустив жодного випадку, специфічність — 85%.
Визначити збудника непросто: пробу легко забруднити бактеріями рота. У когорті 53 пацієнтів відповідь дали лише 52% посівів, і майже половина знайдених бактерій була стійкою до амоксициліну.
Остаточно діагноз підтверджує дослідження тканини під мікроскопом. Воно ж допомагає відрізнити остеомієліт від остеонекрозу, який може виглядати подібно.
Мета — прибрати джерело інфекції й мертву тканину, дати вихід гною, відновити кровопостачання кістки і контролювати інфекцію антибіотиками. Як саме — залежить від форми й поширеності.
За можливості — за результатом посіву.
Коли інфекція пошкодила кістку, пошкоджену частину видаляють.
Інша форма — зокрема дифузний склерозуючий остеомієліт.
Остеомієліт щелепи в Інституті хірургії доктора Валіхновського розглядають у напрямі «Нове обличчя» — разом з операціями на нижній щелепі й відновленням кістки після видалення ураженої ділянки. Зуби, що стали джерелом інфекції, лікує стоматолог; антибіотики підбирають за посівом разом із лікарем, який їх веде.
Пластичний хірург, кандидат медичних наук, засновник Інституту хірургії доктора Валіхновського.
Короткі відповіді. Що підходить саме вам, лікар скаже на консультації.
Гостру форму часто можна: у серії 60 пацієнтів більшості з гострою формою вистачило шести тижнів антибіотиків. Якщо кістка вже відмерла й утворилися секвестри, потрібна операція, щоб видалити мертву кістку.
Шматок мертвої кістки, що відокремився від живої. Коли інфекція пошкодила кістку, пошкоджену частину видаляють хірургічно.
Нориця — шлях, яким гній виходить з ураженої кістки. Тому лікують вогнище в кістці, а не лише отвір; чи висікати сам хід, вирішує хірург.
Не завжди. У когорті 53 пацієнтів секвестректомію зробили 75,5%, видалення частини товщі кістки — 9,4%, видалення сегмента щелепи — 15,1%.
Таке можливо: у когорті 42 пацієнтів у 6 інфекція лишилася після першого лікування, а в серії 12 дітей у 5 загострення повторювалися. Якщо після лікування знову з’явилися біль, набряк чи гній — зверніться до лікаря того ж дня.
При остеонекрозі кістка відмирає через ліки чи опромінення, а інфекція може приєднатися згодом. Ці стани можуть виглядати схоже, тому їх розрізняють за історією хвороби, знімками й біопсією. Про остеонекроз — окрема сторінка.
Буває. У серії 12 дітей після біопсії, декортикації й тривалих антибіотиків остеомієліт без рецидиву минув у 7; в інших загострення стали рідшими й легшими.
Цифри на сторінці — з цих джерел.
Надішліть КТ, виписки й фото. Лікар скаже, що потрібно і в якій послідовності.
Залиште контакти й коротко опишіть ситуацію. Координатор зв’яжеться з вами, щоб узгодити наступний крок.